В ЄС готуються відкрити перший переговорний кластер з Україною |
|
|
|---|
|
"Кіпрське головування розпочало підготовку до офіційного відкриття кластера 1 у переговорах про вступ (до Євросоюзу – ред.) України та Молдови. Це знаменує собою важливу віху на їхньому шляху європейської інтеграції та є сильним сигналом єдності та рішучості ЄС", - йдеться у повідомленні офіційного представництва. За інформацією Politico, відкриття першого переговорного кластеру заплановано на міжурядову конференцію в Люксембурзі 15 червня. Угорщина дала зрозуміти, що відмовиться від своєї давньої опозиції до заявки України на членство в ЄС, що дозволить їй, а також Молдові розпочати офіційні переговори щодо вступу до блоку найближчими днями. Відповідну заяву зробив Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. |
|
|
|---|
|
Швейцарія оголосила конкурс інвестиційних проєктів з відновлення України на 50 мільйонів франків |
|
| В Україні стартувала програма підтримки проєктів розподіленої генерації |
|
|
|---|
|
Миколаїв отримав від німецьких партнерів 30 зарядних станцій |
|
| Литва виділить €4 мільйони на проєкти з сонячної енергетики у школах, лікарнях та інших держустановах України |
|
|
|---|
|
Більше новин:- Держбюджет від початку року отримав ₴1,36 трильйона, з них 249,9 млрд грн міжнародної грантової допомоги
- Україна будує нову енергосистему за принципом енергетичних сот Шмигаль обговорив із міністром енергетики Молдови співпрацю у межах Вертикального коридору
- Фінляндія арештувала майже €4 мільйони російських активів на користь Нафтогазу
- Україна і Литва домовилися про бронювання обсягів постачання скрапленого природного газу
- Зернова асоціація прогнозує цьогорічна понад 3 мільйони тонн більший врожай
- В Україні завершили основний ремонт доріг державного значення
|
|
|
|---|
|
Україні потрібно розбудовувати інфраструктуру ринку капіталу - Пишний |
|
«В Україні відсутня інфраструктура, яка б користувалася довірою і покривала потреби як внутрішнього, так і зовнішнього інвестора», - наголосив голова Національного банку України Андрій Пишний у виступі на міжнародному форумі «Архітектура безпеки». Він зазначив, що відповідний законопроєкт розроблений і найближчим часом буде внесений на розгляд у парламент. Глава Нацбанку закликав усіх стейкхолдерів долучитися до обговорення документа. Пишний підкреслив, що українська банківська система, попри свою ефективність, ліквідність та прибутковість, дуже маленька. «Вона дорівнює лише 1/10 від капіталізації банківської системи Польщі. Нам потрібен потужний інвестор. Нам потрібні угоди злиття та поглинання. Нам потрібні консорціуми для кредитування. Нам потрібна інфраструктура ринку капіталів, нам потрібен фондовий ринок, без якого приватний інвестор ніколи не зайде сюди», - додав голова НБУ. |
|
|
|---|
|
«Домашні завдання» для отримання макрофінансової допомоги ЄС |
|
Гроші позики, які Україна отримуватиме кількома траншами упродовж 2026–2027 років, використовуватимуться для покриття бюджетного дефіциту, забезпечення макроекономічної стабільності та посилення оборонно-промислового потенціалу. Очікується, що перші перерахування коштів будуть вже в червні. Якщо Україна своєчасно виконуватиме умови для отримання траншів, то сума позики ділиться порівну: 45 млрд євро (2 трлн 221 млрд грн за середньорічним курсом) цьогоріч і стільки ж – наступного року. Зокрема, у 2026-му має надійти до 28,3 млрд євро на закупівлю озброєння та 16,7 млрд – як макрофінансова підтримка. 90 млрд євро від ЄС: за яких умов Україна отримає всю передбачену суму? |
|
«Другий шанс» замість ліквідації: як Україна змінює філософію банкрутства бізнесу |
|
Повномасштабна війна радикально змінила підхід держави до економічної стійкості бізнесу. Якщо раніше банкрутство здебільшого сприймали як проблему окремої компанії, то сьогодні його частіше розглядають як фактор національної економічної безпеки. Особливо вразливим виявився малий і середній бізнес — сектор, який традиційно формує основу економіки. Саме мікро-, малі та середні підприємства забезпечують значну частину робочих місць, підтримують локальні громади та створюють податкову базу регіонів. Водночас вони мають найменший запас фінансової міцності та найбільш залежні від зовнішніх криз. Саме тому Україна поступово переходить до європейської моделі «другого шансу», в центрі якої — можливість для бізнесу пройти через кризу, реструктуризувати борги та повернутися до стабільної роботи. Про перехід України до нової моделі банкрутства публічно заявили в Міністерстві юстиції під час IV Національного форуму «Банкрутство та реструктуризація в Україні. Європейський вимір», який відбувся в Києві 22 травня. |
|
Лісосмуги рятують бійців, а хто врятує від екоциду? |
|
Не потрібно зайвий раз пояснювати й те, який вигляд мають ці лісосмуги – покалічені обстрілами, прошиті підземними укриттями різних типів і для багатьох тварин та комах останні притулки, де вони ще намагаються вціліти в цих умовах. Втім, ці рятівні простори, без перебільшення – місця сили, самі потребують підтримки та допомоги. Більшості відомо, що лісосмуги здатні утримувати взимку сніг, якщо він є. В них можна збирати гриби чи іронічніше – кліщів, нарікати на бур’яни, які звідти так і лізуть на городи, та на лисиць, які тягають курчат із подвір’їв у зарості. Насправді ж ці смуги – малопомітні, але надзвичайно важливі елементи екологічного балансу та родючості ґрунтів, а вкладені в них кошти й зусилля повертаються довготривалою співпрацею та прибутком для фермерів. Однак саме цю роль лісосмуг усвідомлюють далеко не всі. |
|
Чи стане Кіровоградщина літієвим Ельдорадо |
|
Те, що Кіровоградщина є літієвим «Ельдорадо», відомо вже понад 35 років. Ще у 1989 році геологи під час пошуків золота виявили в регіоні танталові, ніобієві, рубідієві, берилієві, олов’яні, цезієвмісні та вольфрамові руди. Та для офіційного оформлення рудної зони знадобилося ще чверть століття. І знов питання промислового видобутку рідкісноземельних елементів зависло в часі, аж поки ними не зацікавився президент США Дональд Трамп. І не просто озвучив, а публічно заявив, що Україна повинна поділитися ними в обмін на підтримку та гарантії безпеки. Наразі літій у нашій країні не видобувається. Загалом запаси цієї руди в Україні становлять умовно третину від доведених у Європі. Точні обсяги запасів корисної копалини мають гриф «таємно». Як інформують у Державній службі геології та надр, відомі три розвідані родовища й одна попередньо вивчена ділянка літієвих руд, наявні декілька літієвих рудопроявів. Водночас два з них – на Запоріжжі та Донеччині – нині не розглядаються до розробки через російський напад. Тож родовища на Кіровоградщині – Полохівське та ділянка «Добра» – мають серйозний потенціал. Наразі саме «Добра» зацікавила іноземних вкладників. У травні 2025 року США й Україна підписали угоду про розробку рідкісноземельних металів в українських надрах, зокрема, родовища «Добра» на Кіровоградщині. Тому плани з видобутку літію в маленькій Добровеличківській громаді на Кіровоградщині є частиною великої геополітичної та економічної гри. Процес передачі літієвих надр компанії, пов'язаній із колом Дональда Трампа, перейшов у фінальну стадію. |
|
Незламні історії Відомий український скульптор та художник Петро Антип, який релокувався на Закарпаття, тричі починав усе з нуля |
|
Під час повномасштабної війни Закарпаття стало плацдармом країни, де приймали релокований бізнес. І йдеться не лише про фірми та заводи, сюди релокуються університети й навіть мистецькі резиденції: митці також шукають місце та можливість працювати в порівняно спокійному регіоні. Так вчинив і відомий скульптор та художник Петро Антип – власне, він уже вдруге релокує свою майстерню. Вперше довелося це робити з окупованої Горлівки на Донеччині у 2014 році, вдруге – вивозити обладнання та роботи з Київщини (село біля Іванкова) у 2022-му. Розглядав два варіанти для нового старту – Німеччину або Закарпаття. Зрештою, обрав село Вовкове за два десятки кілометрів від Ужгорода, поруч із трасою Київ–Чоп. |
|
|
|---|
|
|
|
